,.І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.,, (Мт.2,11).
Ці слова , написані Апостолом Матвієм, ми усі добре знаємо.
Сьогоднішня наша увага буде повернена до двох з дарунків , принесених новонародженому Ісусові Христові - ладана та смирни .
ЛАДАН.
Наша мандрівка розпочнеться в Ємені, саме там росте Босвелія священна , велике дерево, яке досягає 5 м у висоту. У дерева темно-зелене листя та світлі суцвіття, за деякий час можна побачити і плоди.
Слово «ладан», що прийняло латинську форму «олібанум», походить від
арабскої «ал-луббан» або «молоко». Так називали білу
смолу дерева «босвелія священна», тепер відомого виключно як «ладанне». Воно росте на територіі Сомалі, в Омані і особливо – в Ємені. Саме звідси ладан розповсюджувався по світу, саме так про нього дізналися древні ізраїльтяни (в «Песні песень» царя Соломона також згадується ладан!).
Слово «фиміам», в широкому вжитку використовується для означення
благородного аромату, в оригіналі є складною багатокомпонентною ароматичною речовиною (до складу входить 11 компонентів) , традиційно запалювалася в єрусалимському Храмі.
До фиміаму завжди входив ладан.
Протягом багатьох століть ладан використовувався та використовується в богослуженнях. Так чому саме він? Виявляється, дим, котрий виділяється під час горіння смоли має антидепресивну дію та гармонізує настрій людини. Він знімає тривогу , виробляє гормон радості та надає людині відчуття спокою.
В лютому-березні починається заготовлення смоли. В корі дерева роблять надрізи, а краплі, що застигають збирають.
МИРРА, МИРО, СМИРНА.
 |
| Smyrnium perfoliatum |
На перший погляд усі ці поняття рівні по значенню та змісту, проте це не так. Розглянемо кожне з понять. Смирна, яка згадується в перекладах Євангелія від Матвія, є благовонний бальзам, мазь, якою намащували тіло покійника, готуючи його до погребіння.
Смирна була принесена новонародженому Месії
як дар людині, якій належить померти.
Христос і Цар, і Священик, але Він же і жертва – Агнець Непорочний, що
заколюється за гріх світу. І саме цей, останній дар, і був прообразом
великої й смиренної Жертви. Смирну смолу добувають зі смирніума (Smyrnium perfoliatum). Тому нам потрібно розуміти, що мирра та смирна - це речовини різного походження.
Мирра - смола низкорослих дерев сімейства Burseraceae.
Вона ділиться на два види - гірка та солодка. Гірку збирають з дерев Commiphora mirrha , солодку з дерев Commiphora erytharaca . Дерева ростуть в Ємені, Сомалі, Аравійському півострові та Ефіопії. Спосіб одержання смоли не змінився впродовж сотень років , на дереві роблять надрізи, з котрих витікає смола, що з часом застигає на повітрі і лише потім її збирають і сортують. Цікаво, що ефірні олії, котрі входять до складу смоли не тільки мають приємний аромат, але й мають антисептичну дію.
На Сході її традиційно застосовували в стоматології , при ангіні та хворобах шлунка. В Древньому Єгипті разом з касією мирру використовували для бальзамування. Мирра широко використовувалась в народній медицині Китаю та Середньої Азії, зокрема Авіцена (Абу Алі ібн Сина) написав про неї великий медичний трактат. Мира, на відміну від ладану має темний густий колір, але прозора.
МИРО. В даному випадку мається на увазі освячена олія , що використовується в християнських обрядах.
Часто плутають поняття мирра та миро, гадаючи, що то синоніми, проте це не так. Обидва слова спів звучні завдяки грецькому слову «μύρον». В наш час основною складовою миро є єлей - оливкова олія високої якості з додаванням білого вина та 40 складників (ладан, трояндова, гвоздична, лимонна олії та інші). Миропомазання здійснюється після Тайни Хрещення . Творячи знак хреста на чолі, ніздрях, устах, вухах, грудях, руках, ногах
новопросвіченого священик помазує його св. миром та проказує при
кожному помазуванні слова: «Печать дара Духа Святого». ,, Уже у стародавній Церкві при формуванні традиції вділення миропомазання
священиками конкретно встановлюється канонічна норма приготування св.
мира тільки єпископами. Правило 6 Карфагенського собору, регулюючи цю
дисципліну, нагадує, що пресвітерам здійснювати обряд освячення мира не
дозволяється, бо він є винятково єпископською священнодією. Початково
освячення мира не пов'язувалося з якимось особливим днем та не
віддавалось це право якомусь окремому єпископу. Але з ХІІ ст. стає
традицією, щоб св. миро освячувалося Вселенським Патріархом в знак
визнання його авторитету та роздавалось іншим помісним Церквам. Тому й
досі частина помісних Церков ще продовжують брати освячене миро з
Константинополя, а в інших автокефальних Церквах миро варять їхні
першоієрархи. Мироваріння також почало пов'язуватися з окремим днем,
яким став Великий Четвер. Цей день Страсної седмиці згодом став днем
приготування св. мира та освячення його. Для приготування мира береться
окрім єлею багато інших пахучих рослин та вариться у спеціально
пристосованих до цього церквах. Після варіння миро освячується архієреєм
за літургічним чином. ,,(
За матеріалами протоієрея Миколи Макара (доктора канонічного права).
Горькую мирру собирают с
деревьев Commiphora mirrha (Commiphora abissinica), которые
выращивается для нужд экспорта в Сомали и на юге Аравийского полуострова
(Оман, Йемен). Сладкая мирра же добывается из деревьев Commiphora
erytharaca.
Автор: Ольга Феоктистова
Источник:
https://shkolazhizni.ru/plants/articles/49302/
© Shkolazhizni.ru
Она делится на 2 вида —
горькая и сладкая (опопанакс). Горькую мирру собирают с деревьев
Commiphora mirrha (Commiphora abissinica), которые выращивается для нужд
экспорта в Сомали и на юге Аравийского полуострова (Оман, Йемен).
Сладкая мирра же добывается из деревьев Commiphora erytharaca.
Автор: Ольга Феоктистова
Источник:
https://shkolazhizni.ru/plants/articles/49302/
© Shkolazhizni.ru
Она делится на 2 вида —
горькая и сладкая (опопанакс). Горькую мирру собирают с деревьев
Commiphora mirrha (Commiphora abissinica), которые выращивается для нужд
экспорта в Сомали и на юге Аравийского полуострова (Оман, Йемен).
Сладкая мирра же добывается из деревьев Commiphora erytharaca.
Автор: Ольга Феоктистова
Источник:
https://shkolazhizni.ru/plants/articles/49302/
© Shkolazhizni.ru
Она делится на 2 вида —
горькая и сладкая (опопанакс). Горькую мирру собирают с деревьев
Commiphora mirrha (Commiphora abissinica), которые выращивается для нужд
экспорта в Сомали и на юге Аравийского полуострова (Оман, Йемен).
Сладкая мирра же добывается из деревьев Commiphora erytharaca.
Автор: Ольга Феоктистова
Источник:
https://shkolazhizni.ru/plants/articles/49302/
© Shkolazhizni.ru
Немає коментарів:
Дописати коментар