Усім нам відомо, що царі зі Сходу принесли малому Ісусові дари. Саме сьогодні ми прослідкуємо їх історію. Золото, ладан та миро... Не будемо дивуватися, що в дарунок були принесені пахощі. У біблійні часи пахощі не поступалися ціною золоту, то це був дійсно царський дарунок. Золото, як символ царської могутності та влади, ладан - як символ духовного керівництва, бо цар за традицією був і первосвящеником, миро - бальзам, яким лікували рани і намащували тіло покійника... Пророцтво про те, що Христос, як Агнець Божий має померти, має принести себе в жертву...
Дари Божа Матір зберігала, а потім передала Єрусалимській церкві, пізніше після 400років дари були перевезені до Константинополя і зберігалися в храмі Святої Софії.
В 1453 році султан Мохамед (Мехмед)ІІ захопив Константинополь, Візантійська імперія перестала існувати...
Матір'ю молодого султана була сербська принцеса Марія (Мара) Бранкович (її чоловіком був султан Мурад 1404-1451рр). В ті часи досить поширеними були політичні шлюби. Потрібно відзначити, що цариця Мара не прийняла іслам, до кінця своїх днів вона залишилася християнкою. Можна лишень уявити, що відчувала цариця Мара, коли бачила руйнування християнської столиці та вбивства своїх братів та сестер по вірі. Проте, ця особиста трагедія стала великим дарунком для християнського світу. Султан Мохамед дуже любив свою матір і поважав її релігійні вподобання. Він дав їй дозвіл збирати християнські святині та доручив опіку та захист над святою горою Афон. Допомагати і підтримувати монахів з гори Афон вважалося честю для попередніх візантійських правителів.
Традиція , що започаткувала султанша Мара, перейшла після її смерті до інших султанш, які охороняли і опікувалися Афоном аж до падіння Порти.
В усі куточки країни були послані гінці, що мали відшукати та привезти християнські святині до султанського палацу. Одного разу до палацу був доставлена скриня , саме в ній знаходилися Дари царів.
Впродовж усього життя Мара мріяла побувати на горі Афон і відвідати монастирі, хоча вона знала про заборону жінкам ступати на святу землю. Проте, Мара сподівалась, що Дари царів, привезені нею в дарунок монахам , дадуть їй виняток з правил. В 1470 році султанша з дарами пливе до Афону. Мара зійшла на берег, пройшла сотню метрів, а потім почула голос, котрий забороняв їй рухатися далі..голос Божої Матері... Султанша Мара дочекалася настоятеля монастиря, передала йому дари і швидко покинула Афон.
На тому місці, до якого дійшла султанша була збудована невелика капличка, що збереглася і до наших днів.
З того часу Дари зберігаються в монастирі Святого Павла на горі Афон.
Дари - 28 невеликих золотих пластин-підвісок у вигляді прямокутників та трапецій виконані філігранною в'яззю . Малюнок кожної пластини унікальний і неповторних на інших.
Ладан та миро з'єднані колись в невеликі темні кульки розміром з оливку.
Сьогодні усі, кому можна ступати на святу землю Афону, можуть відвідати монастир святого Павла та поклонитися Дарам.
Немає коментарів:
Дописати коментар