Великдень. Світле Христове Воскресіння.

«Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим , хто в гробах життя дарував! І нам дарував життя вічне, поклоняємося Його триденному Воскресінню!»
Так співаємо ми усі на святкових богослуженнях у цей день, світлий день.

У цих словах міститься сенс нашої віри, ними ми свідчимо про те, у що віримо. Вони є фундаментом, на якому будується життя християнина, Новозавітної Церкви і всього світу.
За словами  Святителя Григорія Богослова Великдень - ,,то свято свят, то торжество торжеств,, в якому християнин святкує ,,саме Воскресіння не очікуване ще , а вже доконане, яке примирює з собою увесь світ,,.
А святий Іоан Золотоустий у проповіді на Пасху так звеличує Воскресіння Христове: “Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос і ти провалився. Воскрес Христос і впали демони. Воскрес Христос і радіють ангели. Воскрес Христос і життя панує. Воскрес Христос і нема ні одного мерця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих і став первістком померлих,,.

За словом святителя Григорія Богослова, Великдень - «свято свят і торжество торжеств», в якому християни святкують «саме воскресіння, не очікуване ще, але вже доконане, яке примирює собою весь світ».

Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/holidays/10072913-sogodni-pravoslavna-cerkva-urochisto-svyatkuye-svitle-hristove-voskresinnya.html

За словом святителя Григорія Богослова, Великдень - «свято свят і торжество торжеств», в якому християни святкують «саме воскресіння, не очікуване ще, але вже доконане, яке примирює собою весь світ».

Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/holidays/10072913-sogodni-pravoslavna-cerkva-urochisto-svyatkuye-svitle-hristove-voskresinnya.html

Свята Церква в духовній радості й торжестві вигукує: „Цей день, його ж створив Господь, радіймо і веселімось в нім!”. 
Старозавітне заклання пасхального агнця було пророчим прообразом іншої, вищої Жертви, яка дала нове життя всьому людству. Таку Жертву приніс Бог, Який втілився і був розіп’ятий на Голгофському Хресті за всіх людей. Як неповинний агнець, Ісус Христос був досконалою Людиною без гріха і пороку, бо в Ньому людське єство з'єдналося з Божественним. Позбавлений усякого гріха, Він добровільно віддав Себе на страждання за порятунок людства. Своїм стражданням Він викупив людський рід від гріховного прокляття і влади смерті. 

Перед Воскресінням Христос в суботу сходить в пекло, щоб забрати усіх праведників та тих, хто жив без гріха у Царство Небесне разом із Собою. Забрані були також і Адам з Євою, ті хто спричинив гріхопадіння, проте Господом вони були прощені. 

Зійшовши в пекло, Він вийшов з нього, так як у Ньому не знайдено жодної провини. «Ад засмутився, зустрівши Тебе в підземних своїх», - говорить пророк Ісайя.

Свято Пасхи - одне з найдавніших церковних свят. Точний час святкування великодня визначив I Вселенський собор 325 року, що проходив в місті Нікеї , який постановив, щоб всі християни святкували Пасху Великдень в першу неділю після весняного рівнодення і першого березневого повного місяця. У IV-V ст. святкування празника Пасхи продовжується з одного дня на цілий тиждень, який зветься “світлим тижнем” на противагу до тижня перед Великоднем, що має назву “Великого”, або “Страсного”.
 Празник Воскресіння Христового у наших богослужбових книгах має такі назви: Свята й велика неділя Пасхи, День святої Пасхи, або Свята Пасха. Наш народ на означення празника Пасхи має ще слово Великдень, що означає Великий День, бо він великий своєю подією, своїм значенням і своєю радістю. Слово “пасха” походить з єврейського “песах”, що значить “перехід”. Тут мова про перехід Господнього ангела, який одної ночі вбив усіх єгипетських первенців, коли фараон не хотів відпустити ізраїльський народ, а перейшов повз (по-єврейськи “песах”) доми ізраїльтян, одвірки домів яких були помазані кров’ю однорічного ягняти. Слово “пасха” у євреїв означало також ягня, якого заколювали на Пасху, а потім і сам день свята на згадку про визволення з Єгипту дістав назву Пасхи.

Для апостолів і перших християн ПАСХА-ПЕРЕХІД стала символом іншого переходу — подвійного переходу Ісуса Христа: від життя до смерті і від смерті до життя. Перший перехід дав основу для хресної, а другий для воскресної і радісної Пасхи. Апостоли й перші християни святкували разом із іудеями свою християнську Пасху, але не радісну, а сумну і з постом, бо вона була для них річницею Христових мук і смерті.

У день Пасхи на святій Літургії, після заамвонної молитви, відбувається благословення артоса. Артос з грецької означає “хліб”, — і є символом хліба вічного життя — Господа нашого Ісуса Христа. На артосі видно ікону Воскресіння. Артос цілий Світлий тиждень стоїть на престолі або на тетраподі. У Світлу суботу після спеціальної молитви його роздроблюють і роздають вірним. 

 У період П’ятидесятниці, а саме від празника Пасхи аж до празника Сходження Святого Духа, на знак воскресної радості не робимо поклонів, не стаємо на коліна. Нікейський Собор (325 р. ) проголосив: “Тому що деякі стають на коліна в дні Господнім і в днях П’ятидесятниці, то для однообразності у всіх єпархіях, ухвалив Собор, щоб у тому часі приносити Богові молитви стоячи” (Правило 20). Подібне рішення має також Шостий Вселенський Собор у 90 правилі.

Люди взаємно вітаються: “Христос воскрес! — Воістину воскрес!”.
Великодній привіт “Христос воскрес” перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць при Господньому гробі. Цей радісний привіт уже сотні-сотні років живе у нашому народі впродовж цілого пасхального часу. Цим привітом ми висловлюємо великодню радість і визнаємо нашу віру в Христове й наше Воскресіння.

Старозавітне заклання пасхального агнця було пророчим прообразом іншої, вищої Жертви, яка дала нове життя всьому людству. Таку Жертву приніс Бог, Який втілився і був розіп’ятий на Голгофському Хресті за всіх людей.

Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/holidays/10072913-sogodni-pravoslavna-cerkva-urochisto-svyatkuye-svitle-hristove-voskresinnya.html