Добро і зло.
Праведність і вірність. Потоп.
Закон- це нормативно-правовий акт, правило, що встановлене законодавчим органом і має найвищу юридичну силу.
Найвищим Законом в Україні є Конституція.
Водночас ми в своєму життя керуємося багатьма іншими законами - кодексами (міжнародне право, кримінальний, цивільний, земельний, сімейний та ін.), правилами дорожнього руху, сімейними правилами, котрі є в кожній родині. Є у нас і Правила ліцеїста.
Водночас ми говоримо про існування і Божих Законів, які дані людству для гармонійного життя та розвитку. Божі Закони записані у Святому Письмі. Божі Закони є вічні та незмінні, вони поза часом та простором. На відміну від Божих Законів закони людські мають здатність змінюватися, вводяться поправки та доповнення.
Еволюція Божих Законів:
1) Адам і Єва - ,,не їсти плід з дерева пізнання Добра і Зла,, ,
2) Ной - застереженням потопу буде веселка на небі,
3) Авраам - ,,буде стільки нащадків скільки зірок на небі,, ,
4) Мойсей - Декалог, 10 Божих Заповідей,
5) Ісус Христос - ,,Дві Заповіді Любові,, ,
6) Ісус Христом - Любов до ворогів - найвища ступінь духовного розвитку людини.
Добро - є категорія, поняття етики, котре позитивно оцінює поведінку чи події. Людській волі є властивим бажання добра, краси та правдивого щастя. Це бажання є вродженим, належить природі людини. Добро протистоїсть злу - поганому, руйнівному, негативному.
Давні люди жили в Едемському саду не маючи проблем, стресів, та важкої праці. Совість їх була спокійна, серце чисте, а розум світлий. Їм нічого не бракувало, усього вони мали вдосталь. Між тваринами не існувало ворожнечі.
Бог являвся до Адама і Єви видимим чином і навчав їх любові, давши їм одну невеличку заповідь - не їсти плід з дерева пізнання добра і зла. Виконанням заповіді вони могли засвідчити свою любов до Бога.
Диявол заздрив райському життю людей і мав намір позбавити їх усього, одночасно і помстившись Богові за своє вигнання з Неба. ( Нам відома історія про ангела який на початках був добрим та святим, а потім позаздрив Богу, уявив себе рівним з Ним і повстав проти свого Творця. На небі була велика битва, в якій перемогли ангели Божі на чолі з Архистратигом Михаїлом. Лукавий же був вигнаний з неба . Про це згадують окремі книги Біблії.) Так ось сатана бажає помститися Богові за поразку через улюблене творіння Бога - Адама і Єву. У вигляді змія він заповзає в Едемський сад і спокушає Адама і Єву зірвати плід з забороненого дерева. Фактично, маючи усе, що потрібно для щасливого та безтурботного життя, вони піддалися спокусі і порушили заповідь. Це і було гріхопадіння - перший гріх людей.
За свій гріх люди були покаранні вигнанням з Едемського саду, втратою безсмертя, здатністю хворіти та в поті чола заробляти собі хліб для прожиття. Як і кожній людині, Адаму та Єві був даний шанс на прощення, їм лише потрібно було визнати свою помилку і попросити пробачення, але вони цього не зробили.
Тут для людини постає важлива річ - це відповідальність за свій вибір. Не завжди наш вибір приносить нам добро, тому думаймо про наслідки , коли вибираємо.
Від дітей Адама та Єви рід людський множився швидко. В ті часи люди жили довго до 900 років і більше.
Живучи на землі люди творили добро, але й часто зло. І лишився на землі тільки один праведний чоловік, який був вірний Богу - праведний Ной зі своєю родиною. Господь дав людям час, щоб змінитися, але люди не виправлялися, а ставали ще гіршими.
Тоді Господь вирішив омити, очистити землю від гріха, а Ноя з родиною залишити. Тому Він наказав Ною збудувати ковчег, давши розміри човна. Під час будови Ной з родиною вислуховували принизливі насмішки від людей, які дивувалися, для чого будується човен, коли море і річка - далеко. Але Ной з синами продовжував будову. Окрім родини Ноя в ковчег мали поміститися і тварини, і птахи.
Коли Ной увійшов в ковчег разом з тваринами, двері деякий час були відкритими, Господь давав людям можливість покаятися і увірувати в Бога, попросити у Нього пробачення. Проте, ніхто так і не прийшов. Тоді розпочався великий дощ і буря, які тривали сорок днів та ночей. Самі високі гори були закриті водою, шансів на порятунок у людей не було. Тільки ковчег плавав на водах.
Через 150 днів вода стала поступово спадати. На сьомий місяць ковчег зупинився на горах Араратських (у вірменії).
Коли вода зовсім спала, Ной вийшов з родиною і випустив усіх тварин, що були у ковчезі.
Бог прийняв жертву Ноя і благословив його родину , а також пообіцяв, що потопу більше не буде. І як знамення Свого завіту, Господь указав на веселку, яка й служить вічним нагадуванням людям про Божу обіцянку.
Після потопу Ной і його сини жили на землі, обробляли її, вирощуючи окрім овочів і виноград.
Немає коментарів:
Дописати коментар