Світ Біблії. Нотатки.

Урок 4. Гордість і зарозумілість.

Древня Месопотамія, що  була розташована в долинах рік Тигр та Євфрат жила багато і успішно. Люди працювали і мали великі статки. Спілкування в ті часи відбувалося однією мовою.  Одна мова, враєморозуміння приносили великі успіхи в будівництві, культурі, торгівлі.

Будучи впевненими в своїх можливостях та силі, задумали люди збудувати місто і в ньому вежу висотою аж до небес.
Вони виготовили чимало цегли і взялися за роботу. 
Підтверженням їх бажання і можливостей були раніше збудовані сади Семіраміди, що свідчили про могутність людини всупереч законам природи. Споруда мала чотири рівні на котрих росли квітучі садки.

Зухвале бажання людей було не до вподоби Богові. Аби зло остаточно  не погубило їх, Господь змішав мови будівельників, вони почали розмовляти різними мовами і перестали розуміти один одного. 
Це сталося  і люди кинули розпочату будову і розійшлися по світу. Нащадки Яфета (сина Ноя) пішли в Європу, нащадки Сима - оселилися в Азії. Нащадки Хама  пішли на північ Африки та частково Азії.
Недобудоване місто  отримало назву Вавилон, тобто змішання. Уся ж країна почала називатися землею Вавилонською. 

Люди, що  розселилися по землі, поступово почали забувати свій рід і стали утворювати самостійні народи чи нації зі своїми звичаями та мовами. Власне це було покарання людям за мету прославити себе і перевершити Бога.
Часто вживається  фразеологізм ,,вавилонське стовпотворіння,, , що означає безлад, метушню, справу, яка ніколи не завершиться.
Кожному народу дані не тільки своя мова, але й своя місія, завдання.
Воістину, згадується прислів'я , що якщо хочеш розсмішити Бога - розкажи Йому про свої плани.