четвер, 16 листопада 2017 р.

Собор Святого Марка у Венеції та слава, увінчана зрадою. Частина 2.

Ми не покидаємо Венецію, а залишаємося оглядати собор Святого Марка. Чотири бронзових коня, що привіз дож Енріко Дандоло. Хто ж такий той Енріко Дандоло і чому історики та військові згадують про нього , як про славетного полководця? Чи насправді ця людина відповідала усім тим якостям, про які так багато написано різноманітної літератури?  Енріко Дандоло (1107 -1205р.р.) походив з авторитетної венеційської родини.
Його батько Вітале був радником у дожа, а дядько - впливовим церковним службовцем в республіці. До 60 річного віку майбутній дож жив у тіні своїх іменитих родичів. В 1171-1172 роках Енріко Дандоло їде послом в Константинопіль, щоб домовитися про благоустрій Венеційської республіки. Відомий факт, що Дандоло був осліплений до того, як зайняв посаду правителя. Достоіменно причина та обставини цієї події залишаються невідомими, бо різні історичні джерела приводять свої версії . Втім, 1192 року Енріко Дандоло став дожем.
Ми не будемо детально  розглядати усі події багатої історії цього періоду, розглянемо лише один факт, який змінив історію, факт , що безпосередньо стосується Енріко Дандоло. 
В кінці ХІІ століття папа Інокентій ІІІ взявся за організацію 4-го хрестового походу. На початку  хрестоносці мали намір йти через море до Єгипту. Вони найняли кораблі у ,,Королеви морів,, Венеції, зібравшись на одному з її островів. Енріко Дандоло вимагав за перевезення непомірну суму - 85тисяч марок сріблом (більше 20 тон). Хрестоносці не могли зібрати такої суми грошей. В той час Венеція вела жорстке змагання з Візантійською імперією за першість у торгівлі з країнами Сходу. Венеційські купці давно мріяли нанести візантійцям потужній удар, після котрого б ті не змогли піднятися.
Гравюра Доре.
Енріко Дандоло намовляє і благословляє хрестоносців іти на Константипопіль.

Столиця в осаді протрималася не довго, 13 квітня загарбники на чолі з Енріко Дандоло вступають в місто. Таким чином первинні цілі хрестового походу були відкинуті і змінені на догоду Дандоло. Навіть велика кількість застережень папи Римського не змогла запобігти цьому. 
Три дні хрестоносці нещадно вбивали жителів міста і грабували його. Історія не може навести аналогічного прикладу, коли за такий короткий час було зруйновано , пограбовано та вивезено стільки християнських святинь. Серед них можна пригадати і терновий вінець Ісуса Христа, що зараз зберігається в Соборі Паризької Богоматері у Парижі.
Захоплення Константипополя
В вогні пожеж загинула сховища старовинних рукописів, безцінні твори мистецтва. Хрестоносці пограбували і Храм Святої Софії. Священнослужителі, що прийшли з хрестоносцями вивезли до європейських монастирів та церков велику кількість реліквій. Загинуло багато християн громадян міста... Пограбувавши найбагатше місто Європи , хрестоносці не пішли до Єрусалиму, а залишилися на території Візантії, організувавши нову державу -Латинську імперію, що проіснувала впродовж 50 років... Пізніше Візантія отримала незалежність, проте більше ніколи не могла піднятися до своєї минулої величі.

А що ж Енріко Дандоло? Не довго він прожив після такого вчинку - в травні 1205 року він захворів та помер.
Похований у Соборі Святої Софії в Константинополі.
Історія кваліфікує його , як великого полководця... Ми ж розуміємо, що ця людина перша і головна, що пішла по шляху розколу християнства, шляхом підбурення та підкупу хрестоносців на угоду власних амбіцій. Якби цього не було...то історія могла пройти зовсім інший шлях... 
Вже в наші часи, під час однієї з поїздок Папа Римський Іван Павло ІІ стаючи на коліна перед грецькими Патріархами, просив пробачення за ту сумну і трагічну сторінку в історії ...за руйнування Константипоноля.

Власне в соборі Святого Марка знаходиться велика кількість історичніх цінностей та святинь, що були привезені Енріко Дандоло після пограбування Константинополя.
Цікавий факт, що стосується тих скульптур коней - вони ніяк не поміщалися на  венеційські кораблі , тому дож Дандоло наказав відпиляти їм голови і їх переправляли частинами.


 

Немає коментарів:

Дописати коментар