Майте час для тих, кого Ви любите.

     Час, традиція, звичаї та звички, робота, захоплення , подорожі, відрядження, поїздки- усе впливає на нас... Ми не можемо бути осторонь того, в чому живемо... Ми спішимо встигнути, ми проводимо море часу в справах, ми складаємо плани на майбутнє... Ми постійно знаходимося в колі подій...
Часто ми приходимо додому і відкладаємо на потім спільне чаювання, розмову, просто перегляд фільму з рідними, ми відкладаємо розмову з другом на потім... Наші справи далі володіють і розпоряджаються нашим часом.


Проте, настає час, коли все ніби завмирає, коли наші захоплення та бажання стають зовсім не вартісними.. Ми настільки звикли, що ця людина є, вона завжди нас радо зустрічає, що видається, це буде тривати вічність...
      Для кожного з нас важливим є спілкування в родині, з друзями, зі своїми вихованцями. Це  виховує в нас і розвиває те, що психологи називають емпатією. (Емпа́тія (англ. empathy від (грец. patho) — співпереживання) — розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання. Слово «емпатія» походить від римського «patho», що означає глибоке, сильне, чутливе почуття (відчуття), близьке до страждання.) Власне ця емпатія допомагає  нам бути Людиною. Коли ми вміємо не просто вислухати, а почути, не просто дізнатися, а разом пережити. 

 Ніякі важливі бізнес-справи,поїздки, звіти та конференції не є виправданнями того, що батьки майже не проводять час зі своїми дітьми. Ніякі тренування, змагання, поїздки не виправдовують того, що ми не телефонуємо товаришеві та другові.

Ніякі ігри, концерти, вечірки, прогулянки не виправдовують те, що ми не провідуємо і мало спілкуємося з дідусями та бабусями.
Батьки часто забувають, що не потрібно виховувати своїх дітей моралями, їм потрібно просто дати можливість спостерігати за тим, як вони самі живуть. Для кого у них серед виру подій та справ знаходиться час. І потім, діти будуть робити так само.
     Настають зимові свята... Ми вітаємо один одного смс повідомленнями, ,,гіфками,, , готовими шаблонами. Часто ми навіть не дуже дочитуємося до їх змісту - робота та клопоти не дають нам часу... Ми забули про листівки, котрі власноруч писались і в яких була частинка нашої душі.. 
  Не забуваймо, що власне емпатія робить нас ЛЮДИНОЮ. Відкладемо на хвильку справи і просто поговоримо, пожартуємо, почитаємо, згадаємо, переглянемо старі фото... Зберемося і понаписуємо купу листівок рідним та друзям, бо так приємно в свята витягнути з поштової скриньки конверт. Потелефонуємо старому другові і посміхнемося , дружба справжня вона наділена смиренням і очікуванням..
   Майте час для тих, кого Ви любите - Make time for whot you love.