Про походження преподобного Іоана майже не збереглося відомостей. Існує передання, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам'ять яких святкується Церквою 26 січня. В шістнадцять років отрок Іоан пішов в Синайський монастир. Наставником і керівником преподобного став авва Мартирій. Після чотирьох років перебування на Синаї святий Іоан Ліствичник був пострижений в інока. Один з присутніх при постриженні, авва Стратигій, передбачив, що він стане великим світильником Церкви Христової. Протягом 19-ти років преподобний Іоан трудився в послусі своєму духовному наставнику.
![]() |
Келія Іоана Ліствичника |
"Я не постив надмірно, - говорить він сам про себе, - і не вдавався до посиленого нічного пильнування, не лежав на землі, але упокорювався.., і Господь скоро спас мене".
Обдарований високим проникливим розумом, навчений глибоким духовним досвідом, він з любов'ю повчав тих, хто приходив до нього, ведучи їх до спасіння. Коли з'явилися деякі люди, які через заздрість дорікали йому в багатослівності та пихатості, то преподобний Іоан наклав на себе подвиг мовчання, щоб не подавати приводу для засудження, і мовчав протягом року. Заздрісники усвідомили свою помилку і самі звернулися до подвижника з проханням не позбавляти їх духовної користі співбесіди.
Приховуючи свої подвиги від людей, преподобний Іоан іноді усамітнювався в печері.
Але слава про його святість розповсюдилася далеко за межі місця подвигів, і до нього невпинно приходили відвідувачі, які жадали почути слово повчання. У віці 75-ти років, після сорокалітнього подвижництва, преподобний був поставлений ігуменом Синайської обителі. Близько чотирьох років управляв преподобний Іоан Ліствичник святою обителлю Синая. Господь наділив преподобного до кінця його життя благодатними дарами прозорливості і чудотворіння.
Під час управління монастирем на прохання святого Іоана, ігумена Раїфського монастиря , і була написана відома "Ліствиця". Знаючи про мудрість і духовні дарування преподобного Іоана, Раїфський ігумен від імені всіх ченців своєї обителі просив написати для них керівництво для духовного вдосконалення. Преподобний Іоан, який відрізнявся скромною про себе думкою, спочатку зніяковів, але потім через послух приступив до виконання прохання раїфських ченців.
Своє творіння преподобний назвав "Ліствицею". Мета цього творіння - навчити, що досягнення спасіння вимагає від людини нелегкої самопожертви і посилених подвигів.
Ця праця ,,Ліствиця,, може бути для кожного з нас тими сходинками, що наближають нас до Бога. Свій твір преподобний так і назвав – «Ліствиця», пояснюючи назву таким чином: «Спорудив
Образ сходів якими піднімається подвижник був досить розповсюдженою метафорою, що зображала шлях духовного життя ченця. Так святий Ісаак Сірин
(також у 7-му ст.) пише: “Драбина до Царства схована всередині тебе, в
глибині твоєї душі. Заглибся в себе, віддалися від гріха, і там ти
знайдеш сходинки якими зможеш піднятися нагору”. (The Wisdom of St. Isaac of Nineveh, pg. 2)
“Усе добре, що можете робити, робіть; нікому не дорікайте, не окрадайте, нікого не обманюйте, ні перед ким не величайтесь, ні до кого не майте ненависті, не залишайте церковних зібрань, до нужденних будьте милосердні, нікого не спокушайте, не торкайтесь чужого ложа, і будьте вірні вашим жінкам. Якщо так будете чинити, то недалеко будете від Царства Небесного”».
Ступені «Ліствиці» – це перехід від сили
Життя і праця святого Іоана Ліствичника, що його Церква вшановує сьогодні, до певної міри заперечує людські мрії отримати бажане миттєво і без труда. Святий Іоан говорить, що спасіння та обоження досягаються у досить старомодний спосіб – сходи ведуть на гору, із землі до неба, і треба йти пішки. Дорога далека, важка, небезпечна але безальтернативна. Навіть за сучасного рівня технічного розвитку, ні ліфта ні ескалатора не існує…
Декому здається, що великі художники, музиканти, письменники створюють свої шедеври завдяки миттєвому осяянню творчої енергії. Факти доводять протилежне.
Платон дев’ять раз переписував перше речення своєї “Республіки” допоки не знайшов варіант, який його влаштовував.
Цицерон практикувався у красномовстві перед своїми друзями протягом тридцяти років.
Бетховен переписував кожен рядок своєї музики принаймні 12 раз.
Протягом восьми років роботи над “Страшним судом” Мікеланджело зробив понад 2000 ескізів і замальовок.
Працюючи над “втраченим раєм” Milton вставав щодня о четвертій ранку і лягав після півночі.
William Bryant переписував деякі вірші 99 раз перед тим як опублікувати, але вони стали класикою.
26 років Gibbon писав “Decline and Fall of the Roman Empire”.
36 років Noah Webster працював над своїм словником, двічі пересік Атлантик в пошуках матеріалу.
Досвід 60-ти років чернечого життя сконцентрований у книзі св. Іоана Ліствичника “Ліствиця або скрижалі духовні”…
***
Використані матеріали: arhistratig.in.ua, http://vpba.org/publikatsiyi/174-prepodobnij-ioan-listvechnik-i-jogo-listvitsja.html,
Немає коментарів:
Дописати коментар