Святий хрест має пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов’язок мужньо нести свій хрест щоденного життя.
До всіх нас звертається Ісус Христос: “Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною… Хто не несе хреста свого і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем” (Лк. 9, 23 і 14, 27).
Хрестопоклонна неділя пригадує нам сильну зброю, що її має кожний християнин у боротьбі з ворогами за своє спасення, тією зброєю є святий хрест. І якраз цієї неділі хрест виступає перед нами як знамено сили, знамено спасення та знамено перемоги і тріумфу.
Синаксар — духовна наука на утрені цієї неділі — добре пояснює нам причини почитання святого хреста в Хрестопоклонну неділю. Тут читаємо таке: “Цієї неділі, третьої в пості, святкуємо почитання чесного й животворного хреста з наступної причини:
Тому що 40-денним постом якось і ми розпинаємося, занапащені пристрастями.., і знеможені, то ставиться перед нами чесний і животворний хрест, щоб він нас відсвіжив, покріпив, пригадав нам страсті Господа нашого Ісуса Христа та нас потішив… Подібно, як ті, що, відбуваючи довгу й тяжку дорогу, чуються змучені, і коли знайдуть дерево багате в тінисте листя, трохи там відпочивають і, наче відмолодившись, ідуть у дальшу путь, так і сьогодні, в часі посту й посеред прикрої дороги й подвигу, святі Отці посадили життєдайний хрест, щоб дав нам відпочинок і прохолоду та щоб нас, утомлених, зробив мужніми й легкими до дальшого труду… Або, коли надходить цар, то найперше несуть перед ним його знамена й берло, а відтак він сам приходить, тішиться і радіє, а з ним радіють його піддані, так і Господь наш Ісус Христос, який бажає показати нам свою перемогу над смертю і славне явлення у дні Воскресення, посилає наперед своє берло, царське знамено — животворний хрест, що наповнює нас радістю і прохолодою та приготовляє нас, скільки це можливо, прийняти і самого Царя та славити світлого Переможця… Тому що хрест зветься деревом життя і є тим деревом, що було посаджене серед едемського раю. Святі Отці посадили хресне дерево посеред 40-ці, пригадуючи нам і про лакомство Адама, і про його зцілення цим деревом, бо, живлячись ним, уже більше не вмираємо, але ще дужче оживляємося… “.
Підсумовуючи:
1) хрест нас відсвіжає, укріпляє,
2) ніби тінь від дерева протягом важкої дороги, що дає відпочинок,
3)підготовка до Воскресіння Ісуса Христа, прийняття самого Царя,
4)хрест- дерево життя, що посаджене серед Едемського саду ,
5)пригадуємо гріх Адама і зцілення його цим деревом,
6)зцілюючись більше не вмираємо, тільки оживляємося.
Глибокі думки, що вийшли з уст великого почитателя святого хреста святого Єфрема Сирина († 373): “Хрест — воскресіння мертвих. Хрест — надія християн. Хрест — жезл кульгавих. Хрест — потіха бідних. Хрест — скинення гордих. Хрест — надія безнадійних. Хрест — кермо для плаваючих. Хрест — пристань для гонених бурею. Хрест — батько для сиріт. Хрест — потіха для терплячих. Хрест — охоронець для юнаків. Хрест — слава для мужчин. Хрест — вінець для старців. Хрест — невинність для дівиць… Хрест — хліб для голодних і джерело для спраглих… Тож кладімо животворний хрест на чоло, на очі, на уста і на свої груди… Ні на одну годину, ні на один момент не залишаймо хреста та без Нього нічого не робім, але чи спимо чи встаємо, чи працюємо, чи їмо чи п’ємо, чи йдемо в дорогу, чи плаваємо по морю, чи переходимо ріки — усі свої члени ми повинні оздобляти животворним хрестом”.
Тож, прийдімо сьогодні до Хреста, цілуючи, станьмо співучасниками цих страждань, яких прийняв на себе Господь. Пам’ятаймо, що Господь хоче бути з кожною людиною, а особливо хоче допомогти страждаючій. Ніколи не нарікаймо на своє життя. Пригадуймо одразу ж образ Христа розп’ятого. Не дорікаймо Богу за терпіння, тільки просімо про допомогу в труднощах. Смиренно несімо свої хрести, Господь кличе кожного із нас в кожну хвилину. Пам’ятаймо, що слідувати за Христом означає жити за Його Євангеліям, виявляючи всяку чесноту і благочестя.
Господь прийняв смерть
за нас і в «єдиному тілі примирив нас з Богом посередництвом Хреста,
убивши ворожнечу на ньому» (Єф. 2:16). Тому саме у Великий піст Церква
пропонує нам згадати Голгофу, поклонитися Хресту, на якому Христос
прийняв смерть заради нашого життя.
Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/orthodoxy/623418-chetvertiy-tijden-velikogo-postu-hrestopoklonniy.html
Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/orthodoxy/623418-chetvertiy-tijden-velikogo-postu-hrestopoklonniy.html
Господь прийняв смерть
за нас і в «єдиному тілі примирив нас з Богом посередництвом Хреста,
убивши ворожнечу на ньому» (Єф. 2:16). Тому саме у Великий піст Церква
пропонує нам згадати Голгофу, поклонитися Хресту, на якому Христос
прийняв смерть заради нашого життя.
Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/orthodoxy/623418-chetvertiy-tijden-velikogo-postu-hrestopoklonniy.html
Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/orthodoxy/623418-chetvertiy-tijden-velikogo-postu-hrestopoklonniy.html
Немає коментарів:
Дописати коментар