Великий Піст. Григорій Палама. Частина1.

Великий піст не тільки наближає нас до Світлого Христового Воскресіння, а обдаровує нас науками кожної прожитої неділі. Друга неділя Великого посту освячена іменем святого, що залишив після себе не тільки славний приклад життя у вірі та написав велику кількість наукових праць, але й став творцем поборником та учителем християнської течії, що має назву ісихазм.

Народився майбутній святитель в Константинополі в 1296 році в аристократичній родині. Коли Григорію виповнилось 5 років, помирає його батько сенатор Костянтин і хлопчик залишається при дворі під заступництвом імператора Андроніка II. Таким чином, перші 20 років свого життя Григорій прожив у Константинополі, навчаючись та здобуваючи знання з різних дисциплін. Сучасники пророкували йому успішну кар'єру придворного чиновника. Він вивчав світські дисципліни та філософію у найкращого в ті часи учителя - Феодора Метохита, котрий бул філологом та богословом, ректором университету і , як прийнято називати цю посаду в наш час , прем'єр-міністром. 
Не зважаючи на великі успіхи, що його супроводжували, Григорій був до них байдужим. У віці 20 років він кидає заняття та двір і іде на Святу гору Афон, де від преподобного монаха Никодима приймає чернечий постриг. Після смерті Никодима Григорій переселяється в Лавру святого Афанасія, де проводить увесь час в молитвах.
В 1325 році після нападів турків на Святу гору, Григорій разом з іншими монахами покидає її.  По проханням своїх братів-монахів, він приймає священичий сан і іде в місто Верію, де колись проповідував апостол Павло.

Вхід в печеру Григорія Палами

П'ять днів на тиждень Григорій проводив усамітнений в печері в умній молитві, а в суботу виходив для участі в богослуженні.
Через деякий час Григорій знову повертається на гору Афон, де живе відлюдником. Братія монастиря вибирає його своїм ігуменом. Поклавши на себе обов'язок піклування про братів-монахів, Григорій не покидає прагнення усамітнення.
Проте, події, що проходять в християнському світі не дають йому можливості стояти осторонь. Один з приїжджих монахів Варлаам почав дорікати монахам, що вони марно витрачають час , що пізнати Бога неможливо і духовне сяйво Ісуса - то було лишень світло сонця, що сяяло в той день. Григорій вирішив у дебатах довести помилковість тверджень Варлаама. Потрібно сказати, що йому це успішно вдалося. Григорій навчав, що коли людина позбавиться не тільки фізичних гріхів, але й гріхів думок, помислів і очистить свою душу, то її осяє Божа благодать. Фактично, Григорій відстоював практику ісихазму. 

Ісіхазм – від грецького слова «ісіхія» – безмовність, тиша. Послідовники цього руху вели особливий спосіб життя. Вони зводили свій розум до умоспоглядання. Через творення особливого молитовного правила, наприклад, – творення безперестанної Ісусової молитви, з’єднувалися з Богом. Молитва допомагала їм очистити розум та серце і це виражалось у баченні Божественного світла, саме такого світла, яке бачили апостоли на Фаворській горі, будучи очевидцями Преображення Господнього, про що апостол Петро говорить у своєму Другому Соборному посланні: «Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі»(2 Петр. 1. 16).  На Константинопольському соборі 1341 року Варлаам був засуджений і вигнаний. Так закінчився перший етап дебатів.
Після цього  були ще дебати , прихильники і супротивники ісихазму змагалися поміж собою. Як результат, Григорій Палама разом зі своїми учнями був заарештований, а потім звільнений і виправданий.
 В 1347 році трон посів Ісидор Вухир, великий прихильник ісихастів. Григорій Палама вибирається архиєпископом Фесалоникійським. Проте не було спокійного життя, супротивники Палами знову розпочинають дебати. Палама пише твір ,,Тріади на захист священномовчазних,,. Знову скликається собор і Григорій Палама оголошується ,,захисником благочестя,,. На соборі також було затверджено вчення про Єдність Божества та Божественні енергії.
Під час однієї з поїздок Палама потрапляє в полон до турків, в якому перебував рік, допоки за нього не був заплачений викуп. Після звільнення Григорій Палама повертається в Фесалоніки, де продовжує свою пастирську діяльність.

Проте давня хвороба обірвала життя святителя,  14 листопада у віці 63 роки він відходить у Вічність. Спочатку Григорій Палама був похований в Соборі святої Софії в Константинополі, зараз мощі знаходяться  в Соборі, що носить його ім'я у місті Салоніки.

Цей недільний день є особливий, бо, вшановуючи пам’ять свт. Григорія Палами і всіх преподобних Києво-Печерських, ми ніби продовжуємо святкувати Торжество Православ’я. Святий Григорій у свій час ревно став на захист православного вчення, а подвижники Києво-Печерської лаври святістю свого життя довели спасительність і силу віри православної. Готуючи нас до Великого посту, Свята Церква через богослужіння та повчання закликає всіх до покаяння, духовного оновлення, закликає скинути пута гріха. З настанням посту прийшов час сприятливий, час спасіння.


Мовчальники, затворники, посники, прозорливі, цілителі, чудотворці прославляються сьогодні нами, як «Стовп вогнеподібний і світлосяйне сонце».